history
/ˈhɪstəri/A2іменник
історія як минуле й наука про нього; послідовність попередніх подій
1
минулі події та наука, що їх вивчає; шкільний предметздебільшого незлічуване
She teaches history at a school in Lviv.Вона викладає історію в школі у Львові.
The city has a long and difficult history.У міста довга й непроста історія.
2
перелік того, що з кимось або чимось уже було: хвороби, платежі, діїa history of something
He has a history of heart problems.У нього в анамнезі проблеми із серцем.
The company has a history of late payments.За компанією тягнеться низка затримок з оплатою.
Форми
| множина | histories |
Колокації — так кажуть носії
study historyвивчати історію — He studied history at university.
a long historyдовга історія — The building has a long history.
make historyувійти в історію — The team made history last season.
medical historyісторія хвороби, анамнез — The doctor asked about my medical history.
modern historyновітня історія — The course covers modern history from 1900.
Родина слова і синоніми
storyіменник — розповідь, оповідання; друга половина українського "історія"historicприкметник — доленосний, важливий для історії: a historic decisionhistoricalприкметник — той, що стосується минулого: historical documentshistorianіменник — історик
history чи story — у чому різниця
Українське "історія" — це два англійські слова.
- history — реальне минуле: події, епохи, наука, шкільний предмет.
- [story](/dictionary/story) — розповідь: вигадана чи правдива, головне, що її розповідають.
- He told us a funny story about his childhood. — Він розповів смішну історію з дитинства.
- He told us a funny history about his childhood. — history так не працює: це слово про минуле країн і людства, а не про випадок із життя.
- She is writing a book about the history of Kyiv.
Розмовні звороти, у яких українець за звичкою бере history:
- It's a long story. — Це довга історія.
- A funny thing happened to me yesterday. — Учора зі мною сталася смішна історія.
historic проти historical — ще одна пара всередині теми:
- historic — епохальний, такий, що ввійде в історію: a historic vote, a historic day.
- historical — той, що стосується історії як минулого: historical documents, a historical novel.
a history of означає "низка випадків у минулому" — і саме так це слово живе в медичних картках та звітах: a history of back pain, a history of late deliveries.
Вимова: наголос на першому складі — ˈhɪstəri. У швидкій мові середній звук часто зникає й слово звучить у два склади, майже як "hist-ry".